АБРАМÓВИЧ Дмитро Іванович (26.07/07.08.1873, Гулевичі Луцького пов. Волинської губ., тепер с. Гулівка, Ковельського р-ну Волин. обл. – 04.03.1955, Вільнюс, Литва) – укр. вчений, історик л-ри й мови, проф., чл. НТШ (1920), чл.-кор. РАН (1921, з 1925 – АН СРСР), співробітник ВУАН (з 1928).

АНДРІЄВСЬКИЙ (роки життя невідомі) – укр. поет 18 ст, автор акровірша «Пѣснь о смерти», надрук. у зб. духовних пісень «Богогласник», текст № 233.

АНДРІЙ (роки життя невідомі) – укр. поет 18 ст., автор акровірша «Пѣснь Андрею Стратилату».

АНИ́СІЯ ПАРФÉНІВНА (Парфуновна, Парфюновна; роки життя невідомі) – укр. поетеса 17–18 ст., черниця, одна з найдавніших укр. жінок-поетес, про яких збереглися докум. свідчення.

АНТИФÓН (грец. ἀντίφωνος – той, який звучить у відповідь) – жанр церк. піснеспіву, в якому псалми почергово виконують два хори, або соліст і хор.

АНТІÓХ ПАЛЕСТИ́НСЬКИЙ (Ἀντίοχος ό Μοναχός; Антіох Монах; роки життя невідомі) – візант. ченець-богослов 7 ст., уродженець Анкіри в Галатії (тепер Анкара, Туреччина), монах, згодом – архімандрит палест. Лаври св. Сави Освяченого поблизу Єрусалиму.

АНТОНІЙ (роки життя невідомі) – укр. поет 18 ст., автор акровірша «Ахъ, южъ, часъ приходитъ, треба умирати…».

АРХЕОЛОГІЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНА ВИСТАВКА (1888 – 1889) – експозиція пам’яток укр. реліг. мист-ва у Львові, організована Ставропігійським ін-том до 900-ліття хрещення Київ. Русі.

АФАНÁСІЙ АЛЕКСАНДРÍЙСЬКИЙ (Αθανάσιος Αλεξανδρείας, Афанасій Великий; бл. 295, Александрія, Єгипет – 373, там само) – давньогрец. теолог і церк. діяч, письменник, Отець Церкви.